До внесення відомостей в ЄРДР проведення негласних слідчих (розшукових) дій є незаконним

Свавілля правоохоронних органів для нашого суспільства стало нормою, яке на жаль, не викликає подиву ні в самій Україні ні у міжнародної спільноти.

Відсутність реальної відповідальності правоохоронців за протиправні дії розвинуло у них відчуття безкарності, можливості притягнення особи до кримінальної відповідальності без наявності законних підстав, перетворення інтересів служби у над прибутковий бізнес.

Користуючись ось такими власними, направленими на збагачення інтересами, правоохоронні органи надані їм повноваження у більшості випадків спрямовують для проведення негласних слідчих дій, у результаті яких отримується інформація, що у подальшому використовується не на користь особи відносно якої вони проводилися.

При цьому, дозвіл суду на проведення таких негласних слідчих дій, на момент їх проведення, досить часто у правоохоронців відсутній. Для того щоб обійти вказане, при використанні результатів слідчих дій, банально береться дозвіл суду у іншому кримінальному проваджені і стверджується, що саме він давав можливість збирати інформацію.

Перевірити в якому саме кримінальному провадженні суд давав дозвіл на проведення негласних слідчих дій і відносно якого кола осіб, практично є не можливим, оскільки з позиції правоохоронних органів відомості про проведення/або не проведення стосовно певної особи оперативно-розшукової діяльності та її результати становлять державну таємницю і розголошенню не підлягають.

Виходить замкнуте коло. З одного боку особа начебто і має право знати інформацію чи проводились відносно неї якісь заходи з боку правоохоронних органів і на підставі чого, а з іншого боку така інформація, з позиції правоохоронців, є таємною.

Що робити у цій ситуації, як себе поводити? Відповідь на ці питання ми знаходимо в положеннях Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Так, відповідно до ч.1 ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 246 КПК України визначено, що негласні слідчі (розшукові) дії – це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Негласні слідчі (розшукові) дії, у відповідності до ч. 2 ст. 246 КПК України проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

З наведеного вбачається, що як слідчі (розшукові) так і негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальному провадженні.

Пунктом 10 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що кримінальним провадженням є – досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування є стадією кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 КПК України досудове слідство – форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів.

Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 ст. 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Пунктом 1 частини 2 статті 87 КПК України визначено, що суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, якщо процесуальні дії, вчинені без попереднього дозволу суду, якщо такий дозвіл потрібний або з порушенням його суттєвих умов.

Враховуючи зазначене, проведення негласних слідчих дій до внесення відомостей в ЄРДР у конкретному кримінальному провадженні та без наявності ухвали слідчого судді не допускається, а уся отримана інформація за результатами таких дій є не допустимим доказом який не може використовуватися проти особи.

Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановлюється за клопотанням прокурора.
Слідчий суддя розглядає клопотання згідно з вимогами статей 247 та 248 КПК України і відмовляє у його задоволенні, якщо прокурор, крім іншого, не доведе законність отримання інформації та наявність достатніх підстав вважати, що вона свідчить про виявлення ознак кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, у разі якщо правоохоронці і проведуть негласні слідчі (розшукові) дії до внесення відомостей в ЄРДР по конкретному кримінальному провадженню без ухвали слідчого судді то всі отримані ними результати будуть вважатися неналежними та такими, що не можуть використовуватися при доведенні вини особи.

2017-10-27T11:15:57+00:00 Аналiтика|

Залишити коментар